Наукові Видання

Кизим М.О., Шпілєвський В.В., Мілютін Г.В. Обґрунтування пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації // Проблеми економіки. – 2018. – №1(35). – С. 69-86. У статті обґрунтовано необхідність структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації України з урахуванням перспективних напрямів технологічного розвитку сучасної енергетики та виробничої достатності вітчизняного енергетичного машинобудування. Запропоновано методичний підхід до вибору пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації України. Досліджено структурні зрушення у споживанні електроенергії у країні. Проаналізовано виробництво та споживання електроенергії у країні, особливості регулювання щодобових «полупікових» і «пікових» навантажень, а також сезонних коливань протягом року. Проаналізовано способи покриття навантаження в об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС), маневрові якості різних видів електростанцій, розподілення потужностей покриття навантажень в ОЕС за видами генерації енергії. Здійснено порівняння основних рекомендованих і фактичних параметрів сфери генерації енергії за умов 2016 р. та доведено наявність суттєвих невикористаних резервів генерації електричної енергії. Обґрунтовано можливість оптимізації структури парку генерації енергії. Визначено основні структурні заходи щодо усунення проблем національної сфери генерації електричної енергії. Розроблено порівняльну структурно-технологічну характеристику сфери генерації електричної енергії. Побудовано матрицю позиціонування технологій генерації електроенергії за приведеними експлуатаційними витратами та капітальними вкладеннями та матрицю співставлення технологій з генерації електроенергії за рівнем їх розвитку і рівнем розвитку ринку. Порівняно перспективні технології теплової генерації електроенергії до 2035 р. Обґрунтовано вибір переліку технологій генерації електроенергії, які доцільно впроваджувати на українських електростанціях.

Кизим М.О., Салашенко Т.І., Кизим Г.М. Оцінка впливу вимог міжнародних зобов’язань на тарифну політику в енергетичній сфері України // Бізнес Інформ. – 2018. – №2. – С. 148-159. У статті представлено аналіз чинних міжнародно-правових документів в енергетичній сфері, які визначають особливості національної енергетичної політики. Серед основних таких документів розглядаються Договір до Енергетичної Хартії, Договір про заснування Енергетичного співтовариства, Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Визначені міжнародні договори мають верховенство над національним законодавством, тому їх положення мають бути першочергово враховані при формуванні національної енергетичної політики. Разом з цим, міжнародні зобов’язання щодо провадження національної тарифної політики в енергетичній сфері прямо не прописані в міжнародних документах. Означене дозволяло Україні здійснювати економічно неефективну, неконкурентну та антисоціальну тарифну політику в енергетичній сфері. Систематизація та аналіз міжнародних зобов’язань України дозволила встановити, що основу національної тарифної політики в енергетичній сфері мають становити такі принципи: недискримінація учасників ринку за національною приналежністю; повне відображення ефективних, у т. ч. екологічних, витрат в умовах сталого розвитку; прозорість регуляторної політики; заборона спотворення, обмеження та запобігання конкуренції, а також зловживання домінуючим положенням.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено розвитку теоретичних, методичних і прикладних аспектів удосконалення методичного забезпечення прогнозування розвитку наукоємних виробництв в Україні. У роботі дістав подальшого розвитку методичний підхід до прогнозування розвитку наукоємних виробництв в Україні. Отримано можливість визначити стан наукоємного виробництва у перспективному періоді та сформувати комплекс заходів державної підтримки цієї сфери за умови урахування поточного стану національної економіки. Розроблена матриця діагностики стану наукоємних виробництв, яка розміщена у площині «темпи впровадження нових технологій – рівень розвитку виробництва». Використання матриці дало можливість скласти характеристики критичного, застережливого, не стійкого та збалансованого станів наукоємного виробництва та визначити дієві інструменти їх державної підтримки. У ході дослідження доповнено класифікацію ознак наукоємного виробництва, яка включає ознаку «інтегруюча роль», що за змістом відповідає здатності генерувати навколо себе економічну діяльність та сприяти розвитку інших галузей економіки країни. Класифікацію факторів, що чинять системний вплив на стан розвитку наукоємних виробництв доповнено ознакою «приналежність до секторів економіки», що стало підґрунтям для складання прогнозів їх перспективного стану на основі моделей системної динаміки. Вдосконалено методичний підхід до формування інвестиційної політики держави в сфері наукоємних виробництв, який включає етап прогнозування стану виробництва та визначення його відповідності певній характеристиці. Ключові слова: регуляторний вплив, наукоємне виробництво, структура національної економіки, інвестиційна політика, прогнозування розвитку наукоємних виробництв.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено розвитку теоретичних, методичних і прикладних засад пізнання впливу ментальних детермінант на трансформацію структури національної економіки. У межах роботи уточнено понятійний апарат за досліджуваною тематикою, розкрито сутність понять ,,структура економіки’’ й ,,економічна структура’’, поглиблено зміст дефініцій ,,ментальний капітал’’ і ,,ментальний економічний потенціал’’, визначено кореляційну залежність між ними. Застосовано системний підхід до ідентифікації сутності структури національної економіки як об’єкта дослідження, що дозволило поєднати два підходи до її дослідження: просторовий підхід та часовий підхід, розкрито їх природу та відмінності. Проаналізовано наукові підходи до визначення ментальних детермінант українського суспільства Це забезпечило можливість у подальшому визначити ті з них, які мають потенціал до впливу на економічні процеси в Україні, до їх числа віднесено такі: індивідуалізм, патерналізм, матеріалізм, заощадливість, антиолігархізм, недовіра до держави, працьовитість. Розглянуто теоретико-прикладні аспекти формування ефективної структурної політики в державі. Обґрунтовано теоретичні засади такої політики через ідентифікацію та групування основних її компонентів: мети, завдань, принципів, методів, інструментів. Це дозволило поглибити наукові аспекти формування та впровадження механізму конвергенції структурної політики держави та ментального простору суспільства та визначити існування двох напрямків формування такої політики: розробка нової та коректування діючої відповідної політики з урахуванням ментальних детермінант суспільства. Ключові слова: економічна структура, структура національної економіки, менталітет, економічний менталітет, ментальний капітал, ментальний економічний потенціал, структурна політика.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2017. Дисертацію присвячено розробці науково-методичних та практичних підходів щодо реформування житлово-комунального господарства. ЖКГ як складна система, є органічною складовою певної території, тому його реформування та подальший розвиток розглядається у взаємозв’язку з соціально-економічними програмами та планами розвитку певного регіону. Основою реформ має стати нова модель управління цим процесом на основі активізації інноваційного потенціалу системи, гнучкого комбінування взаємопов’язаних її складових – виробничо-технологічної, організаційно-управлінської та реформаційної. У практиці реформування ЖКГ доведено доцільність врахування регіональних та підгалузевих особливостей формування вартості ЖКГ-послуг, орієнтуючись на структуру собівартості, дотаційні умови, рівень рентабельності, стан заборгованості населення. На цій основі ґрунтується авторська концептуальна модель формування регіональної тарифної політики і моніторингу її реалізації, що є складовою загального процесу реформування. Ключові слова: регіон, економічна система регіону, житлово-комунальне господарство, реформування житлово-комунального господарства регіону, тарифна політика.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2017. У дисертаційної роботі отримано результати для вирішення важливого наукового завдання розробки теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування механізму управління інноваційним потенціалом будівельного комплексу регіону. Розроблено методичний підхід до оцінки інноваційного забезпечення представників будівельного комплексу у регіонах України, який враховує рівень ринкової, технологічної та ресурсної складових. Визначені напрями підвищення ефективності управління інноваційним потенціалом будівельного комплексу Харківського регіону на основі вибору ефективної стратегії інноваційного розвитку та обґрунтовано умови формування механізму управління інноваційним потенціалом будівельного комплексу регіону на основі всебічної підтримки органів державної регіональної влади та відповідного професійного досвіду менеджменту регіонального будівельного комплексу. Ключові слова: регіон, будівельний комплекс регіону, інноваційний потенціал будівельного комплексу регіону, механізм управління інноваційним потенціалом.

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Крамарев Г. В. Організаційний механізм державного регулювання реструктуризації промисловості.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16–17 листопада 2017 р. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2017. 64 с. Укр. мова, рос. мова, англ. мова.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16–17 листопада 2017 р. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2017. Укр. мова, рос. мова, англ. мова. У виданні наведено результати наукових досліджень учасників, проведених у рамках дванадцятої міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману». Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та розвитку конкурентоспроможності й активізації інноваційних процесів економіки України в контексті міжнародної інтеграції. Невід’ємною частиною цього видання є збірка тез доповідей учасників конференції на електронному носії. Видання містить корисну інформацію для подальших наукових досліджень, практичні рекомендації з удосконалення бізнесу та шляхи вирішення актуальних проблем інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.