Наукові Видання

Губарєва І.О. Стан і тенденції розвитку лісового господарства і лісозаготівлі України та країн світу / І.О. Губарєва, І.В. Ярошенко, О.О. Губарєв // Регіональна економіка та управління. 1(27). 2020. Ч.1. С. 87-94 http://siee.zp.ua/images/journal/2020/1-1(27)2020.pdf Метою статті є оцінка стану лісового господарства і лісозаготівлі України та країн світу. Визначено особливості лісового господарства країни. Запропоновано методичний підхід до оцінки стану лісового господарства та лісозаготівлі в Україні та країнах світу, який базується на визначенні інтегрального, комплексного та часткових показників та складається з компонент: площа лісів, запаси деревостану, загальний обсяг вивезення деревини, обсяг вивезення ділової деревини, що дозволяє визначити шляхи нарощування лісових ресурсів в країні. Побудовано когнітивну карту дослідження стану лісового господарства і лісозаготівлі в Україні та країнах світу, яка ґрунтується на структурно-логічних схемах аналізу ланок ланцюжка доданої вартості від вирощування до заготівлі лісових ресурсів, що дає можливість побудувати систему оцінки стану лісового господарства та лісозаготівлі країни.

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Оцінка конкурентоспроможності обробної промисловості лісопромислового комплексу України та країн ЄС. Проблеми економіки. 2020. №1(43). С. 13-19 https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-13-19 Конкурентоспроможність лісопромислового комплексу (ЛПК) України – це агрегована конкурентоспроможність таких секторів, як: виробни¬цтво деревини та виробів з деревини; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво меблів. Запропоновано здійснювати оцінку кон¬курентоспроможності виробництва за трьома видами економічної діяльності (виробництво деревини та виробів з деревини, виробництво паперу та паперових виробів, виробництво меблів), які входять у склад обробної промисловості і визначають рівень розвитку й ефективність функціонування ЛПК загалом та в Україні та країнах ЄС зокрема. Розроблено структурно-логічну схему дослідження конкурентоспроможності виробництва обробної промисловості ЛПК країни, яка передбачає оцінювання за такими параметрами конкурентоспроможності, як: рівень валової доданої вартості виробництва; матеріалоємність виробництва; енергоємність виробництва та імпортозалежність внутрішнього ринку, що дозволяє визначити як інтегровану кількісну характеристику досліджуваного явища, так і його складових з метою ідентифікації на¬явних проблем. Здійснено інтегральну оцінку конкурентоспроможності виробництва за видами економічної діяльності обробної промисловості ЛПК України та країн ЄС, за якою Україна посіла 22-ге місце серед 25 досліджуваних країн. Проведено кластеризацію країн ЄС, включаючи Україну, за значенням комплексних показників оцінки конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК обробної промис¬ловості за методом k-середніх. Україна увійшла до кластера, який характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК.

Губарєва І.О., Губарєв О.О. Діагностика проблем інклюзивного розвитку України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія Економіка і управління. 2020. Том 31 (70). № 2. С. 89-95 DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-2-15 Метою статті є діагностування проблем інклюзивного розвитку України з використанням міжнародних індексів. Виявлено стримувальні фактори та обмеження інклюзивного розвитку України, які в умовах глобальної економічної кризи є потенційними загрозами безпеці національної економіки, а саме низькі темпи економічного розвитку, низький рівень зайнятості, значне розшарування суспільства за рівнем добробуту, низький середній рівень доходів домашніх господарств, значна інтенсивність парникових викидів в атмосферу, високий відсоток державного боргу у ВВП, низький рівень безпеки людей у зв’язку з військовими діями на Сході країни. Глобальна економічна криза, яка розгортається, вплине на інклюзивний розвиток України, що вимагає коригування інструментів державного регулювання, формування дієвої соціально-економічної політики, які мають бути спрямовані на збереження зайнятості, підвищення соціальної безпеки населення, а в подальшому на підвищення конкурентоспроможності національної економіки шляхом збільшення продуктивності праці та обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю.

Полякова О. Ю., Хаустова В. Є., Леванда О. М. Аналіз проблем і тенденцій розвитку сільських територій України // Бізнес Інформ. - 2020. - №4. - C. 229–250. Метою дослідження є визначення проблем і тенденцій розвитку сільських територій України. Згідно з поставленою метою досліджено: структуру земель України та структуру населення за типами поселень, населеність сільських територій України, причини скорочення сільського населення в Україні, споживання основних продуктів харчування та витрати домогосподарств у сільській місцевості, віковий склад населення, процеси міграції сільського населення, зайнятість і доходи населення у сільській місцевості, інфраструктурні проблеми розвитку сільських територій в Україні, освітній простір у сільській місцевості, кількість і стан лікарняних закладів у ній, інфраструктуру закладів культури та умови проживання у сільській місцевості. Проведений аналіз дозволив обґрунтувати, що в Україні має місце цикл зворотного зв’язку за типом «порочне коло», за якого незадовільний стан соціальної інфраструктури підвищує міграційні настрої сільського населення, яке залишає сільські населенні пункти через малу кількість шкіл, дошкільних закладів і лікарняних закладів, які укрупнюються або закриваються, що погіршує рівень надання соціальних послуг і звужує соціальну інфраструктуру. Разом економічні й інфраструктурні причини підвищення міграції, зменшення сільського населення та його старіння призводять до погіршення демографічної ситуації в країні. Таким чином, при розробці ефективних економічних підходів до стимулювання розвитку сільських територійсільські поселення країни треба розглядати як цілісну систему. Тільки таким чином можна буде досягти збалансованого розвитку, подолати міжгалузеві, внутрішньо- та міжрегіональні диспропорції, інтегрувати сільську та міську підсистеми суспільства на рівних умовах. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-229-250

Кизим М. О., Котляров Є. І. Аналіз діючого порядку обґрунтування тарифів на виробництво, постачання та споживання теплової енергії. Бізнес Інформ. 2020. №3. C. 373–381. Метою статті є дослідження діючого порядку розробки та затвердження тарифів на теплову енергію та розробка пропозицій щодо вдосконалення цінової політики у сфері теплозабезпечення. Розглянуто діючий порядок обґрунтування тарифів на теплову енергію, що діє в Україні на даний час. Досліджено процедуру економічного обґрунтування витрат, які враховуються у складі тарифу. Зроблено висновок, що діюча процедура контролю обґрунтованості витрат орієнтована не на економію витрат і підвищення ефективності виробництва, а виключно на формальне письмове підтвердження величини витрат. Необхідність подання понад 50 видів розрахунків та обґрунтувальних матеріалів та тривалий термін їх розгляду ускладнює оперативне регулювання тарифу на теплоенергію і призводить до збитків теплогенеруючих організацій у разі зміни вартості окремих складових собівартості (ціна природного газу, електроенергії, рівень мінімальної заробітної плати тощо). Для спрощення процедури обґрунтування рівня тарифу (або рівня його зміни) запропоновано суттєво скоротити перелік документів, що надаються при встановленні тарифу, та перейти до процедури декларування змін тарифу при одночасному посиленні контрольно-перевірочної роботи уповноважених органів. На відміну від діючого порядку контролю кожної складової тарифу процедура декларування передбачає контроль тільки загальної величини тарифу. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-373-381

Кизим М. О., Котляров Є. І. Аналіз діючого порядку обґрунтування тарифів на виробництво, постачання та споживання теплової енергії. Бізнес Інформ. 2020. №3. C. 373–381.https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-373-381. Метою статті є дослідження діючого порядку розробки та затвердження тарифів на теплову енергію та розробка пропозицій щодо вдосконалення цінової політики у сфері теплозабезпечення. Розглянуто діючий порядок обґрунтування тарифів на теплову енергію, що діє в Україні на даний час. Досліджено процедуру економічного обґрунтування витрат, які враховуються у складі тарифу. Зроблено висновок, що діюча процедура контролю обґрунтованості витрат орієнтована не на економію витрат і підвищення ефективності виробництва, а виключно на формальне письмове підтвердження величини витрат. Необхідність подання понад 50 видів розрахунків та обґрунтувальних матеріалів та тривалий термін їх розгляду ускладнює оперативне регулювання тарифу на теплоенергію і призводить до збитків теплогенеруючих організацій у разі зміни вартості окремих складових собівартості (ціна природного газу, електроенергії, рівень мінімальної заробітної плати тощо). Для спрощення процедури обґрунтування рівня тарифу (або рівня його зміни) запропоновано суттєво скоротити перелік документів, що надаються при встановленні тарифу, та перейти до процедури декларування змін тарифу при одночасному посиленні контрольно-перевірочної роботи уповноважених органів. На відміну від діючого порядку контролю кожної складової тарифу процедура декларування передбачає контроль тільки загальної величини тарифу.

Хаустов М.М., Бондаренко Д.В. Цифровізація: здобути та загрози для суспільства. Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції «SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY» (18-19 квітня 2020 р., Манчестер, Великобританія). №51. С. 49-58. Статтю присвячено виявленню здобутків і переваг, а також загроз та ризиків, які вона несе суспільству. Розглянуто роль цифровізації у житті суспільства, її вплив на соціально-економічний розвиток. Визначено сутність, особливості та використовувані в її межах технології, сформовано перелік переваг, а також ризиків та загроз цифровізації для суспільства.

Kyzym M., Khaustova V., Reshetnуak O., Danko N. Significance of Developmental Science under Assimilation of the Digitalization of the Ukrainian Economy. International Journal of Advanced Science and Technology. 2020. Vol. 29. № 6. P. 1037-1042. The article discusses the development of the digital economy, especially how it affects investment flows. Particular attention is given to the main trend prediction of FDI and forecasts of the growth rate of FDI in the global economy. It is statistically proved the correlation between the GDP of the country and FDI flows. It is also demonstrated the development and importance of the global expansion of digital companies. The paper provides three crucial elements of the strategy for the upgrowth of the digital economy. The article deals with the development of the agro-industrial complex in the conditions of the development of digitalization of the economy, the experience of introducing the digital economy into the agrarian sector of developed countries and the possibility of its application in the agriculture. It was proposed to expand the scope of application of the digital economy at the expense of public investment, the formation of new structural elements in the form of associations and associations.

Хаустова В. Є., Решетняк О. І. Вплив підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток. Проблеми економіки. 2020. №1. C. 43–51. Метою дослідження є визначення впливу підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток. Для досягнення мети дослідження в роботі використовувалися методи логічного, статистичного, кореляційного аналізу, а також матричний підхід до позиціонування країн світу. В статті висунена і доведена гіпотеза про суттєвий позитивний вплив показників, що характеризують рівень підготовки кадрів вищої кваліфікації на показники, які характеризують науковий стан та наукові результати, а також економічні результати країни для окремих розвинутих країн світу, що успішно реалізують інноваційну модель економічного розвитку. Для України гіпотеза не підтверджується. Результати кореляційного аналізу показників в абсолютному вимірі показали, що збільшення кількості населення з магістерським та докторським ступенем позитивно впливає на збільшення кількості дослідників, кількості статей в науково-технічних журналах, рівня ВВП, витрат на проведення досліджень та розробок. Виявлено середній позитивний вплив кількості населення з докторським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту та низький позитивний вплив кількості населення з магістерським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту. Результати позиціонування України відносно інших країн світу на основі використання матричного підходу демонструють, що в площині координат кількості населення, яке має магістерський та докторський ступень, і показників, які характеризують рівень економічного та наукового розвитку, наша країна знаходиться в квадрантах, які характеризують низький рівень шансів в економічному та науковому розвитку, що обумовлює необхідність вдосконалення системи підготовки кадрів вищої кваліфікації. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-43-51