Наукові Видання

Хаустова В.Є., Колодяжна Т.В. Вплив процесів злиттів і поглинань на конкурентоспроможність економіки в умовах глобалізації: монографія. - Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2019. - 416 с. Монографію присвячено дослідженню впливу інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн світу й України. Уточнено сутність поняття та здійснено оцінку конкурентоспроможності України порівняно з іншими країнами світу. Визначено основні процеси у світовій економіці, що в умовах глобалізації впливають на конкурентоспроможність економік країн, і сформовано схему їх взаємозалежності. Досліджено теоретичні засади злиттів і поглинань компаній як засобу концентрації економіки. Обґрунтовано гіпотези щодо впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економіки. Розроблено класифікацію процесів злиттів і поглинань компаній, визначено мотиви та механізми їх здійснення. Проаналізовано тенденції розвитку процесів злиттів і поглинань у країнах світу й Україні. Здійснено оцінку процесів концентрації економіки в країнах світу та Україні. Узагальнено теоретичні засади капіталізації та оцінки ринкової вартості компаній. Здійснено оцінку та досліджено ринкову капіталізацію найкрупніших компаній країн світу й України, визначено вплив на неї процесів злиттів і поглинань. Побудовано моделі впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн і сформульовано відповідні наукові положення. Розроблено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Рекомендовано для фахівців органів державної влади, які займаються питаннями забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, а також науковців і практиків, що займаються різними аспектами проблем забезпечення конкурентоспроможності економіки, інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній, економічної концентрації та ринкової капіталізації.

Быков А.А., Высоцкий С.Ю., Хаустович Н.А., Хвалько Т.В., Полякова О.Ю., Шлыкова В.А. Сравнительный анализ торговли добавленной стоимостью в Беларуси и Украине // Научные труды Белорусского государственного экономического университета.- Минск : БГЭУ, 2019. - Вып. 12 - C. 63-72. На базе методики ОЭСР, адаптированной для условий Беларуси и Украины, проведен анализ формирования и движения добавленной стоимости в экономиках двух стран по данным таблиц "затраты-выпуск" за 2016 г. Выявлены существующие общие проблемы стран и позитивные тенденции. Проведенный анализ позволил сделать выводы о необходимости взаимовыгодной координации экономической и промышленной политики Украины и Беларуси. Перспективным направлением дальнейших исследований является детальный анализ двусторонней торговли Украины и Беларуси с точки зрения движения добавленной стоимости для формирования приоритетных программ экономического сотрудничества.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. Харків, 2019. Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних і методичних засад і розробці науково-практичних рекомендацій щодо посилення цілісності промислового комплексу національної економіки. Під час дослідження отримано ряд нових наукових результатів різного ступеня наукової новизни. Розроблено методичний підхід до визначення цілісності структури господарського комплексу національної економіки. Його відмінність полягає у побудові моделі структури господарських комплексів розвинених країн світу за показником рівня ВВП на душу населення, що дозволяє визначити вектори розвитку для країн з економікою, яка розвивається. Запропоновано методичний підхід до визначення місця України у світовому господарстві, який містить гармонійне поєднання методів кластерного та багатофакторного статистичного аналізу. За отриманими результатами обґрунтовано систему соціально-економічних показників розвитку національної економіки. Визначено сутність поняття «промисловий комплекс країни», яке ґрунтується на результатах аналізу структури господарства розвинених країн світу й України. Це дало змогу представити промисловий комплекс країни як базовий елемент у структурі національної економіки. Дано визначення категорії «національна економіка», відмінність якого полягає у врахуванні національних особливостей та сутності «цілісності» промислового комплексу країни. Це дозволяє розглядати національну економіку як складну соціально-економічну систему, яка розвивається в історичному та національному вимірах. Розвинуто теоретико-методичний підхід до визначення впливу цілісності промислового комплексу країни на її внутрішній ринок, який враховує обсяг і характер ринку та дозволяє визначити напрями його подальшого розвитку. Сформовано концептуальну модель формування цілісного промислового комплексу країни, яка ґрунтується на інструментарії державної програмної підтримки та дозволяє посилити самодостатність національної економіки. Ключові слова: промисловий комплекс національної економіки, цілісність соціально-економічної системи, внутрішній ринок країни, структура промислового комплексу, державна програмна підтримка.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам оцінки й управління інноваційним розвитком держави на регіональному рівні за рахунок формування складових оцінки інноваційного потенціалу держави та дослідження і використання в економічній практиці інтелектуального капіталу при вирішенні завдань інноваційного розвитку регіонів України. Проаналізовано об’єктивні передумови та причини виникнення проблемних ситуацій в економіці та визначено завдання забезпечення інтелектуальним ресурсом процесу розвитку економічних систем. Розкрито особливості інституційного підходу до оцінювання інтелектуального потенціалу та визначено, що в державній регіональній політиці наука, освіта та бізнес мають бути скоординовані в рамках державної стратегії економічного розвитку, а самі регіони більш ініціативно і на власних ресурсах здійснюють необхідні заходи інноваційної діяльності. В дисертації проаналізовано та використано зарубіжний досвід з питань оцінювання і використання інноваційного потенціалу; розкрито позитивну роль і специфіку бенчмаркінгового аналізу в управлінні розвитком; запропоновано практичні заходи щодо адаптації бенчмаркінгу до національних умов формування державного регіонального інноваційного розвитку. Розроблено трьохсекторну модель організаційно-економічного механізму регіонального розвитку та систему інформаційної підтримки регіональної інноваційної політики. Сформовано систему показників оцінювання інтелектуального потенціалу регіонів країни та виконано відповідні розрахунки, що характеризують інноваційний стан регіонів країни та зміни цього стану в динаміці. Розроблено блочний алгоритм розвитку регіонів країни, з якого слідує, що управління розвитком не обмежується пакетом інноваційних проектів, а включає у свій механізм управління ресурсами, технологіями, інфраструктурою та стимулами. Ключові слова: інтелектуальний капітал, інноваційний потенціал, інноваційний розвиток, оцінювання, бенчмаркінг.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Досліджено сутність управління конкурентоспроможністю промислового комплексу регіону, яке розуміється як безперервна діяльність, що спрямована на створення конкурентних переваг, формування та реалізацію конкурентних стратегій групи галузей, забезпечення їх життєздатності як суб’єктів економічної конкуренції задля досягнення успіху в конкурентній боротьбі за фактори виробництва, як з регіонами своєї країни, так і з регіонами інших країн, шляхом ефективного використання наявного потенціалу з метою досягнення високого рівня життя населення. Проведено аналіз управління конкурентоспроможності промислових комплексів регіонів України та визначено фактори впливу на управління конкурентоспроможністю промисловості регіонів України. Розроблено концептуальну модель формування стратегії управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів. З метою перевірки адекватності SWOT-аналізу, автором було проведено аналіз експертних оцінок на прикладі Слобожанського регіону, для якого було обрано «товарно-ринкову стратегію» підвищення конкурентоспроможності. В результаті проведеного дослідження можна вважати, що на сучасному етапі розвитку економіки України та її регіонів вагомим фактором оздоровлення може стати підвищення рівня конкурентоспроможності регіональних промислових комплексів на основі освоєння сучасних методів управління та підвищення ефективності ресурсного забезпечення. Ключові слова: конкурентоспроможність, промисловий комплекс, розвиток, потенціал, концептуальні положення, управління, регіон, методологічні підходи.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Ключові слова: національна економіка, лісопромисловий комплекс, стратегічні пріоритети розвитку, кластер, управління

Кизим М.О., Хаустова В.Є., Крамарев Г.В. Обґрунтування перспективних напрямів розвитку обробної промисловості України // Проблеми економіки. - 2019. - № 1 (39). - С.28-45. Статтю присвячено аналізу стану обробної промисловості України та обґрунтуванню перспективних напрямів її розвитку. Визначено, що однією з найважливіших галузей обробної промисловості є машинобудування, а до галузей, що мають потенціал до розвитку в Україні, віднесено цивільне літакобудування та виробництво легкових автомобілів. Проаналізовано стан галузі цивільного літакобудування: динаміку виробництва літаків в Україні, парк і віковий склад основного обладнання, парк літаків авіакомпаній країни; розглянуто інтегральну оцінку конкурентоспроможності вітчизняних літаків АН-148-100А та АН-140-100, світовий експорт товарів літакобудування, структуру світового ринку кінцевої продукції та світового ринку авіації загального призначення, структуру світового ринку виробництва авіадвигунів, техніко-економічні показники фірм-виробників авіації загального призначення в Україні та найбільш широко представлених легких літаків українського виробництва. Розглянуто порівняльну характеристику авіаційної промисловості України й окремих країн Європи. Розроблено стратегічну матриця SWOT-аналізу авіаційної промисловості України. Обґрунтовано, що пріоритетними напрямками у розвитку вітчизняної авіаційної промисловості є виробництво малих літаків загального призначення та виробництво авіаційних компонент (авіаційних двигунів та ін.). Проаналізовано стан галузі виробництва легкових автомобілів: моделі легкових автомобілів вітчизняного виробництва, динаміку їх виробництва в країні, сегменти ринку, в яких представлено продукцію автомобілебудівної галузі України та її конкурентне середовище, розглянуто інтегральну оцінку технічного рівня вітчизняних автомобілів ZAZ Lanos T-150 та ZAZ Lanos T-100 щодо аналогічної продукції провідних фірм виробників у сегменті «С»-класу, розподіл України та деяких країн Європи у світовому рейтингу кількості автомобілів на 1000 осіб, динаміку світового виробництва легкових автомобілів, ТОП-10 країн виробників легкових автомобілів / країн найбільших експортерів легкових автомобілів / найбільших виробників легкових автомобілів / світових виробників автокомпонент / країн за обсягом продажу легкових електромобілів. Побудовано стратегічну матрицю SWOT-аналізу автомобільної промисловості України за випуском легкових автомобілів. Обґрунтовано, що перспективними напрямами у розвитку вітчизняної автомобільної промисловості за випуском легкових автомобілів можуть бути вузлова збірка електромобілів за ланцюжком: SKD (крупновузлова збірка) → МKD (середньовузлова збірка) та випуск компонент для легкових автомобілів провідних компаній-виробників у світі.

Poliakova O.Yu., Shlykova V.O., Buntov I.Yu. Forecast of Biotechnology Trends in the World and in Ukraine Based on Analysis of Publications and Patents // Science and Innovation. - №15(1). - С.27-45. Modern biotechnology is among the top priorities in every advanced economy. Successful management of technology development requires an unbiased analysis of scholarly research results and their forecasting. The correspondence of technological development to the world trends plays an important role in ensuring the economy’s competitiveness. The purpose of the study is to determine the world trends in scholarly research and developments in the field of biotechnology, as well as the correspondence of the situation in Ukraine to the world trends. Bibliometric and patent analysis is one of the most common tools for analyzing the current state, promising directions of scholarly research and commercial use. This research presents the results of analysis of the world and Ukrainian trends in publication and patent activities in the sphere of biotechnology for 2000—2015, as well as forecasts for 2016—2019. The trend models have been constructed for forecasting. Biotechnology-related publications of SCImago Journal & Country Rank portal, Science Direct database, and Vernadsky National Library of Ukraine abstract database, as well as patents of the World Intellectual Property Organization database have been used. The forecast results have shown an upward tendency in the global amount of publications and patents in biotechnology, in the coming years. In all areas of biotechnology, the share of Ukrainian publications in the global space of biotechnological research is extremely small. Among the analyzed areas, the largest forecasted share of Ukrainian origin publications in international databases belongs to Materials Science — Biomaterials and amounts to 0.3% on the global sca le. The patenting of Ukrainian developments at the international level, provided the existing trend is maintained, will also remain at a very low level (0.05% on a global scale). China and the USA, which have a share of 33.1 and 24.9%, respectively, will keep leadership in this direction The total number of patents belonging to the EU Member States (28) will reach about 18.1%. For today, Ukraine has certain advantages in the development of biotechnology in the field of agriculture, which can become the basis for the development of national bioeconomy. Consequently, in the agricultural sector, state support is needed to implement the existing developments by encouraging business. At the same time, in the medical field, there is a significant gap between Ukraine and the leading countries, thus the government should focus efforts on supporting research in this area in order to make its results ready for patenting.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України,Харків, 2019. У дисертаційній роботі розроблено новий концептуальний підхід до вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування стратегічних пріоритетів і механізмів розвитку будівельного сектору України. Проведене у роботі дослідження дозволило отримати низку взаємопов’язаних наукових і практичних результатів методологічного, теоретичного та емпіричного рівнів. Обґрунтовано механізми розвитку будівельного сектору в контексті підвищення соціально-економічного розвитку держави, що передбачає системне впровадження організаційно-економічних, нормативно-правових, інституційних та інформаційних заходів щодо реалізації стратегічних пріоритетів його стійкого розвитку. Розроблено концепцію формування стратегії сталого розвитку будівельного сектору економіки України, що базується на принципах циклічної економіки, енергозбереження та орієнтована на економічний, соціальний та екологічний розвиток. Запропоновано методологію дослідження розвитку будівельного сектору економіки України, що передбачає низку поетапних процесів, об’єднаних у блоки, які на основі відповідних макроекономічних показників дозволяють щодо кожного з ключових аспектів послідовно визначити імперативи формування, системні характеристики, тенденції розвитку, особливості використання його потенціалу та охарактеризувати просторово-структурну декомпозицію будівельного сектору з покомпонентним виокремленням стратегічних пріоритетів його розвитку. Ключові слова: будівельний сектор, будівництво, обґрунтування, стратегічні пріоритети, механізми розвитку, економіка, управління.